PR

Львiвський трамвай

ІСТОРІЯ

Початок Радянського періоду

Станом на 1 жовтня 1939 р. трамвайне господарство мало 65,6 км одиночного шляху, дві тягові підстанції загальною потужністю 6540 кВт, два трамвайних депо, вагоноремонтні майстерні. Парк нараховував 176 пасажирських вагонів восьми типів (у т.ч. 115 моторних та 55 причепних) та 5 службових вагонів (снігоочищувачів).

5 грудня 1939 р. закінчилося будівництво трьох трамвайних ліній загальною довжиною 3,5 км. Усі вони дещо продовжили існуючі маршрути. Було продовжено лінії по вул. Токажевського (Городоцькій) від Богданівки до залізниці Львів - Чернівці в Сигнівці, по вул. Янівській від кінця Янівського цвинтаря до залізниці, по вул. Замарстинівській від рогу вул. Городничої (Городницької) до нинішньої вул. Торфяної і по вул. Личаківській до вул. Пасічної. Загальна довжина мережі склала 70,8 км одиночного шляху.

Наприкінці 1939 р. було розроблено програму щодо збільшення рухомого складу, згідно якої протягом 1940 р. власними силами передбачалось побудувати 20 нових трамвайних вагонів. На день виборів у місцеві ради (24 березня 1940 р.) працівники ВРМ збудували з кузовів старих вагонів 5 нових причепів (№№ 256 - 260), які вийшли на лінію. До кінця року було побудовано також 3 моторних вагони (№№ 97 - 99).

До 1 травня 1941 р. у ВРМ було збудовано ще 4 причепних вагони (№№ 261 - 264). Таким чином, за 1940–1941 рр. трамвайний трест власними силами збудував 12 вагонів. Перед початком війни львівський трамвай нараховував 120 моторних, 60 причепних вагонів та 5 снігоочищувачів. Ремонт вагонів стали здійснювати не тільки у ВРМ, але й безпосередньо в депо. Тільки в 1940 р. капітальний ремонт пройшло 14 вагонів.

Протягом 1939 - 1940 рр. були проведені зміни в маршрутній мережі. З 15 грудня 1939 р. вагони маршруту № 2 почали ходити не до технічної школи, а тільки до центру, до пл. Бандурського (пл. Митна). Трохи пізніше цей маршрут було скорочено до Гетьманських валів. Звідси до технічної школи було організовано рух вагонів під літерою "П". Було скорочено маршрут № 8, вагони ходили не до Личаківського вокзалу, а піднімаючись від Богданівки по вул. Личаківській, повертали праворуч, на вул. Петра (Мечнікова), потім на вул. Кохановського (Левицького) і далі йшли в центр та Богданівку. Назустріч маршруту № 8 проти годинникової стрілки було запроваджено маршрут № 5. У зв'язку з припиненням роботи виставки "Східні торги" наприкінці 1939 р. було ліквідовано маршрут № 11.

З 7 липня 1940 р. відкрився новий маршрут № 6 по трасі вул. Янівська (Шевченка) - вул. 1 Травня (пр. Свободи) - вул. Зиблікевича (І. Франка) - пл. Б. Пруса (І. Франка) - вул. Дверницького (Свенціцького) - технічна школа. Дещо пізніше було змінено маршрут № 4: через невеликий пасажиропотік вагони замість вул. Енгельса (Коновальця) стали ходити до вул. Томицького (початок вул. Коперника), до старого трамвайного депо. На вул. Енгельса почав ходити від центра новий маршрут № 7.

З початком Великої Вітчизняної війни Львів було окуповано німецькими військами (30 червня 1941 р.). Трамвай продовжував працювати і під час окупації. З 26 листопада 1941 р. на маршрутах №№ 1, 3 і 9 почали курсувати вагони з написом "Тільки для німців".

Відновлення трамваю та повоєнний розвиток

Під час боїв за місто влітку 1944 р. трамвайне господарство сильно постраждало. Відновлення йшло поступово. У зв’язку з припиненням трамвайного руху в м. Тарнов (Польща) у 1943 р. 8 несправних моторних вагонів Sanok SW-1, які там експлуатувались, було передано у трамвайне господарство Львова. У Львові їм було привласнено відсутні в номерному ряді номери 87 - 94. Перші трамваї з пасажирами відправилися в рейс 1 березня 1945 р. Запрацювали маршрути №№ 1, 6, 10. Однак, у зв'язку з тим, що згідно договору між СРСР та Польщею поляки мали змогу переселятися з Західної України, що відійшла від Польщі до СРСР у Західну Польщу, що відійшла від Німеччини до Польщі, а у Львові до війни 60 % населення складали поляки, почався масовий відтік поляків з міста. У травні 1946 р. Львівський трамвайний трест залишило 400 працівників (поляків) - 80 % персоналу тресту. У зв'язку з нестачею кадрів порушилася нормальна робота трамваю. Працівників стали набирати зі службовців Львівської залізниці, а також вербувати в регіонах Східної України. До січня 1948 р. було відновлено майже всі лінії трамваю, крім гілок на Високий Замок, технічну школу та Личаківську рогатку. Однак, тепер практично всі маршрути починалися в центрі міста, на вул. 1 Травня (пр. Свободи).

Навесні 1948 р. було відкрито додатковий маршрут № 11 "Центр - вул. Інститутська (Ю. Мушака)", а 11 серпня 1948 р. після капітального ремонту здано в експлуатацію ділянку трамвайної лінії по вул. Леніна (Личаківська), до кінця вулиці.

До 1 травня 1949 р. було відновлено рух на Високий Замок. Туди пішли вагони від центру по маршруту № 12. Таким чином, було завершено повоєнне відновлення трамвайної мережі . На той час були змінені маршрути № 1 та № 9 - вони стали кільцевими. Маршрут № 1 курсував за годинниковою стрілкою, а № 9 проти, назустріч маршруту № 1. На відміну від сучасної траси, вагони цих маршрутів курсували в центрі через вул. 1 Травня (пр. Свободи), пл. Галицьку та вул. Ватутіна (Князя Романа).

У 1949 р. виникла потреба в оновленні старих моторних вагонів, що експлуатувалися 50 та більше років. У ВРМ почали робити їхню модернізацію. Першим було модернізовано трамвайний поїзд № 127 - 217, який у 1950 р. вийшов на лінію. На ньому дерев'яні площадки було перероблено на металічні, влаштовано двері з пневматичним приводом, а відкриті площадки було зашито. На передню частину кузова було причеплено зірку, як розпізнавальний знак модернізованого вагону. У 1952 р. у місті було вже 10 таких вагонів. Вони були пофарбовані так: верхня частина - в жовтий колір , нижня - у темно-блакитний.

Через нестачу причепних вагонів деякі сильно зношені моторні вагони з 1951 р. почали переробляти в причепні. Таких вагонів було виготовлено 19, вони отримали номери серії "300" (301 - 319). А всього протягом 1950 - 1957 рр. було модернізовано 130 із 184 старих вагонів.

На 1 січня 1950 р. львівське трамвайне господарство включало в себе два трамвайних депо місткістю 180 вагоно-місць, 185 пасажирських вагонів (у т.ч. 126 моторних та 59 причепних). Окрім пасажирських, було ще 19 вантажних платформ та снігоочищувачів.

У 1950 р. радіальні маршрути було знову об'єднано в діаметральні (№ № 2 - 7, 3 - 8, 4 - 11, 5 - 6). У зв'язку з підготовкою центральних вулиць до пуску тролейбуса, у 1951 р. було вирішено припинити трамвайний рух по вул. 1 Травня (пр. Свободи) та пл. Міцкевича. Замість знятої в липні 1951 р., було прокладено нову двокілометрову лінію від пл. Торгової, через пл. Краківську (пл. Осмомисла), вул. Гонти, пл. Данила Галицького, вул. Підвальну, до стику з діючою лінією на цій вулиці (кут вул. Руської). Для під'їзду вагонів до центру з південної сторони було споруджено велике одностороннє кільце від вул. І. Франка, уздовж пл. Возз'єднання (Соборна) та вул. Ватутіна (Князя Романа). У зв'язку зі зняттям центрального трамвайного кільця "1 Травня" та сусідніх ліній на початку серпня 1951 р. було змінено схему руху всіх трамвайних маршрутів.

З 1 грудня 1951 р. було відкрито новий маршрут № 7 "вул. Шевченка - вул. Підвальна - вул. Зелена - вул. Погулянка". З 1 червня 1952 р. трамвайний маршрут № 3 було скорочено та скеровано у напрямку вул. Мечнікова - вул. Зелена - пл. Галицька - вул. Ватутіна.

У серпні 1952 р. разпочалося будівництво нової трамвайної лінії довжиною 2,5 км від кінцевої зупинки "Гаврилівка" по вул. Промисловій. Цю лінію було здано в експлуатацію в лютому 1953 р. По ній почав ходити маршрут № 6, який на другому кінці замість Богданівки було скеровано на вокзал. У цей же час кінцева зупинка трамваю № 1 з 1 лютого була перенесена з вокзалу на Богданівку. З лютого 1953 р. маршрут № 2 було цілком yкомплектовано модернізованими вагонами. У зв'язку з відкриттям другої черги тролейбусної лінії по вул. Городецькій від вул. Вокзальної до Богданівки, з 5 листопада на цій ділянці рух трамваїв було припинено, маршрут № 1 було спрямовано на вокзал.

стор. 4 із 7

Розділ підготовлено з використанням матеріалу з книги С.А. Тархова "Iсторiя Львiвського трамваю"
Опубліковано з дозволу С.А. Тархова
© Львівський електротранспорт. 2006 - 2018 р.
Web-дизайн Дмитро Ковальов